Новини

На конкурс «Книга Форуму видавців 2013»

12–15 вересня триватиме одна з найсподіваніших подій року – ювілейний 20 Форум видавців у Львові. Українські та закордонні видавці, письменники, журналісти готувалися до Форуму ще з літа – в надії, що й читачі готуються до зустрічі теж.
На конкурс "Книга Форуму видавців" (який щороку стає чільною пригодою Форуму) Видавництво Львівської політехніки подало цілу копичку найновіших книжок. Пропонуємо ознайомитися ближче.

1. Карівець І. Повсякдення: між трансценденталізмом і дивовижністю.

Для багатих і бідних. Xто вміє читати і любить думати

"БАГАТСТВО визначається не тим, що людина має, а тим, яка вона є" (Генрі Бічер).
"БІДНІСТЬ полягає не в зменшенні майна, а в збільшенні ненаситності" (Платон).
"Тоді лише пізнається цінність ЧАСУ, коли він втрачений" (Григорій Сковорода).

Дорогі Колеги, Автори, Читачі! Вітаємо з Днем Незалежності!

Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого.
Не понесе слави Бога,
Великого Бога.

Тарас ШЕВЧЕНКО, "Кавказ"

Анна Кос і її версiї площі Ринок у Львові

Ця книжка про Львів, про ту його частину, яка завжди називалася площею Ринок і до кінця XVIII століття залишалася центром міста. Серед найцікавіших архітектурних ансамблів площі Ринок – будівлі, які мають аналоги серед відомих споруд Флоренції і Мілану часів Високого Відродження.
Площа жила бурхливим життям, тут відбувалися найрізноманітніші події – і героїчні, і комічні. Мешкали, перебували, гостили тут представники далеких світів. Багато славних імен України знала площа Ринок у Львові.

Михайло Селезінка, художник і філософ

Презентація книги заслуженого художника України, графіка-живописця, випускника архітектурного факультету Львівської політехніки Михайла Селезінки «Безсмертні образи людської психології» 20 червня зібрала у стінах Львівської політехніки святкову громаду - колег-художників, мистецтвознавців, друзів.

Переможців акції «Читаємо разом улюблені вірші та прозу» визначено!

В останній день весни перед головним корпусом Львівської політехніки читали Шевченка й Антонича, Ліну Костенко і Василя Герасим'юка, Івана Малковича і Віктора Неборака, Мар'яну Савку і Миколу Вінграновського, Андрія Содомору і Романа Кудлика, співомовки Степана Руданського. Кожен охочий підходив до вільного мікрофона і зачитував улюблене. То була спеціальна акція на закінчення Тижня Книги, яка, хоча й полягала насамперед у задоволенні від спільних віршувань, все ж передбачала змагальність, тобто - визначення і нагородження найкращих.

Тиждень Книги у Львівській політехніці. П'ятниця, 31 травня. Зустріч з Майстром

Письменник Роман Іваничук, Герой України, став почесним гостем Тижня Книги у Львівській політехніці. Приводом для розмови був вихід найновішої книжки "У корчмі Лисого Мацька". Книжка складається з трьох частин, трьох історій: про молоді роки, відрахування з Університету і чотирирічну службу в армії на Малому Кавказі ("Як тиха ніч пов'є долину…"); про досвід роботи у складі української делегації ООН, спілкування з українською діаспорою, радянськими дипломатами і кагебістами ("За синім океаном"); про особливості творчої лабораторії письменника ("У корчмі Лисого Мацька").

Тиждень Книги у Львівській політехніці. П'ятниця, 31 травня

Ми всі разом читали улюблені вірші. В останній день календарної весни перед головним корпусом Політехніки звучали вірші: Ліни Костенко і Василя Герасим'юка, Івана Малковича і Віктора Неборака, Мар'яни Савки і Миколи Вінграновського, Андрія Содомори і Романа Кудлика. Були співомовки Степана Руданського. А також були – бо яке ж без них читання віршів – Шевченко й Антонич…
А ще – були діти, і завдяки їхнім пісенькам і віршам розпогодилося, виглянуло сонце, зібралися слухачі...

Тиждень Книги у Львівській політехніці. Четвер, 30 травня

Львівська політехніка приєднується до світового буккросингу. У четвер 30 травня о 13.30 у Студентській бібліотеці (вул. Митрополита Андрея, 3) відкрилася поличка буккросингу.

Тиждень Книги у Львівській політехніці. Середа, 29 травня

"Філософія галицької кухні". Кажуть, культура споживання їжі в японців оперта на зорове сприйняття, китайців – на смакове; а на що опирається українська культура споживання їжі? Відколи й навіщо розрізняють поняття "високої" і "народної" кухонь? Що таке – галицька кухня, відколи існує і чим різниться від кухні української? Які спільні гастрономічні горизонти єднають українців з німцями, шотландцями, євреями? Чим завдячують галичани невгомонному шукачеві індій Христофорові Колумбу? І чому мамин борщ завжди смакує найліпше?

Syndicate content